Міжнародне співробітництво

ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВНОГО НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ІНСТИТУТУ АВІАЦІЇ ЗА НАПРЯМОМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА

   Базовим програмним документом, в рамках якого на сьогодні здійснюється реалізація технічної політики в галузі державної авіації України є “Концепція підтримання справності та бойового потенціалу авіаційної техніки авіації Повітряних Сил Збройних Сил України на період до 2025 року, яка затверджена Міністром оборони України 16.09.2011.

   Одним із ключових моментів зазначеної Концепції є гармонізація системи вітчизняних нормативно-правових актів в сфері державної авіації з європейськими вимогами в рамках загальнодержавного процесу європейської та євроатлантичної інтеграції.

   Основними заходами, які здійснюються Європейським оборонним агентством в цій галузі є формування Європейської об’єднаної організації військової льотної придатності, а також:

    • загальної нормативної бази;
    • загальних процесів сертифікації;
    • загальних підходів до організаційних погоджень;
    • загальних кодів конструкцій;
    • загальних підходів до забезпечення та підтримання льотної придатності;
    • механізмів для взаємного визнання.

   На сьогодні в Україні з питань підтримання льотної придатності вже впроваджено національні нормативно-правові акти, які гармонізовані з європейськими військовими авіаційними вимогами EMAR, а з питань забезпечення льотної придатності проводяться заходи щодо впровадження європейських військових критеріїв сертифікації EMACC.

   Актуальним залишається також забезпечення взаємосумісності з НАТО в галузі військової авіації, яка передбачає уніфікованість, взаємозамінність та сумісність.

   Особливо це стосується

    • управління повітряним рухом;
    • радіозв’язку у різних діапазонах;
    • тактичної аеронавігації;
    • державного розпізнавання.

  В процесі модернізації бойових літальних апаратів Збройних Сил України взаємосумісность з НАТО досягається обладнанням літаків засобами навігації, посадки, зв’язку та розпізнавання у відповідності з вимогами НАТО/ІКАО. 

      Окрім цього, літальні апарати мають бути оснащені: 

    • сучасними оптико-електронними прицільними станціями з телевізійними, тепловізійними, лазерними та пеленгаційними каналами;
    • окулярами нічного бачення;
    • радіо- та оптико-електронними системами захисту від ракет;
    • засобами відеореєстрації дій екіпажу та результатів виконання бойових завдань.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ОБМІНУ З НАТО В ГАЛУЗІ БЕЗПІЛОТНОЇ АВІАЦІЇ

   Інститут на постійній основі приймає участь в роботі Міжвидової групи НАТО з розвитку безпілотних авіаційних комплексів.

   Зазначена група функціонує в структурі Конференції національних директорів з озброєнь, основними завданнями якої є стандартизація вимог до безпілотних авіаційних комплексів та формування підходів до їх інтеграції в загальний (невиділений) повітряний простір.

   Участь в роботі Групи надає унікальну можливість отримати корисну інформацію щодо останніх науково-технічних досягнень та нормативно-правового регулювання в цій сфері, а також досвіду застосування БпАК від передових у військово-технічному відношенні країн, можливість імплементації вимог стандартів НАТО при розробленні тактико-технічних завдань на виконання дослідно-конструкторських робіт зі створення безпілотних авіаційних комплексів.

Зокрема, особливості класифікації БпАК і термінології в цій галузі враховано при розробленні національного стандарту ДСТУ В 7371:2013 “Техніка авіаційна військової призначеності. Апарати літальні безпілотні. Основні терміни, визначення понять і класифікація” та його нової редакції (2020 року), наказу Міністерства оборони України “Про затвердження Правил виконання польотів безпілотними авіаційними комплексами державної авіації України”, нової редакції “Концепції оснащення військових частин та підрозділів Збройних Сил України безпілотними авіаційними комплексами на період до 2025 року”.

   Деякі вимоги НАТО щодо взаємосумісності при розробці та застосуванні БпАК (вимоги до літальних апаратів та наземних пунктів управління, технічні характеристики каналів передавання даних, формати даних тощо) враховано при розробленні Концепції застосування БпАК у Збройних Силах України, оперативно-тактичних та тактико-технічних вимог до розвідувальних та ударних БпАК різних класів (від мікро- до оперативних).

   На даний час вперше три нормативних документи НАТО в галузі безпілотної авіації STANAG 4671 (AEP-4671), STANAG 4702 (AEP-80), STANAG 4703 (AEP-83) стосовно вимог до льотної придатності БпАК різних класів введено в дію в якості національних стандартів України (методом підтвердження).

   В найближчий період досвід країн НАТО та базові відомості нормативних документів Альянсу в галузі безпілотної авіації представляється доцільним врахувати (впровадити) в Міністерстві оборони України в процесі формування:

    • тактико-технічних завдань та інших документів в рамках виконання ДКР зі створення та модернізації вітчизняних БпАК різних класів
    • Концепції інтеграції БпАК в ЄАСУ військами Збройних Сил України.

СПІВРОБІТНИЦТВО ТА ОБМІН ІНФОРМАЦІЄЮ З ПРОВІДНИМИ НАУКОВИМИ УСТАНОВАМИ ТА АВІАЦІЙНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ КРАЇН-ПАРТНЕРІВ УКРАЇНИ ЩОДО РОЗРОБКИ, МОДЕРНІЗАЦІЇ ТА ПІДТРИМКИ СПРАВНОСТІ АВІАЦІЙНОЇ ТЕХНІКИ

Військово-технічне співробітництво Державного науково-дослідного інституту авіації та Технічного інституту Військово-Повітряних Сил Республіки Польща

   З метою обміну науковою інформацією за актуальними напрямами наукової та науково-технічної діяльності в авіаційній галузі на постійній основі, визначення умов взаємовигідної партнерської діяльності Державного науково-дослідного інституту авіації та Технічного інституту Військово-Повітряних Сил Республіки Польща у науковій та дослідницькій сферах Протокольним рішенням від 11.10.2018 створено робочі групи за такими напрямами:

  • переведення авіаційної техніки на експлуатацію за технічним станом, продовження її строків служби та збільшення встановлених ресурсних показників, впровадження найновітніших методів та засобів діагностування авіаційної техніки;
  • розробка та впровадження системи інформаційної підтримки експлуатації військової авіаційної техніки в інтересах Збройних Сил України;
  • освоєння замкнених циклів ремонту, впровадження заходів з імпортозаміщення комплектувальних виробів, запасних частин та елементної бази для забезпечення підтримки льотної придатності авіаційної техніки;
  • проведення аеродинамічних розрахунків на дозвукових швидкостях польоту бойових і учбово-бойових літаків різної форми;
  • розвиток та модернізація безпілотних авіаційних комплексів.
Протокольне рішення від 11.10.2018

   Актуальні питання, пропозиції та результати спільних напрацювань за даними напрямами були винесені для обговорення сторонами на Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми розвитку авіаційної техніки”, яка проводилася Державним науково-дослідним інститутом авіації 10 жовтня 2019 року в рамках спеціалізованої виставки “Зброя та безпека – 2019”.

   За результатами обговорення та з метою практичної реалізації відповідних заходів було організовано робочий візит 27-28.02.2020 року командувача Повітряних Сил Збройних Сил України та головного інженера авіації Повітряних Сил Збройних Сил України до Технічного інституту Військово-Повітряних Сил Республіки Польща.

   В ході зазначеного візиту було вивчено досвід польської сторони та відпрацьовано практичні пропозиції з таких основних питань:

  • модернізації літаків МиГ-29 силами профільних підприємств України з урахуванням прийнятих в НАТО стандартів;
  • оснащення літаків Збройних Сил України індивідуальними та колективними системами захисту, які використовуються на літакіх Республіки Польща;
  • створення єдиної інформаційної бази на літальні апарати, які знаходяться на озброєнні в Збройних Силах України.

Військово-технічне співробітництво Державного науково-дослідного інституту авіації та Міністерства оборони Республіки Хорватія

УЧАСТЬ У ЗАХОДАХ МІЖНАРОДНОГО ВІЙСЬКОВО-ТЕХНІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА

  Інформаційний обмін з НАТО в рамках міжвидової групи з розвитку спроможностей безпілотних авіаційних комплексів

   Організація та участь в міжнародних авіаційних виставках та шоу

   Організація та участь в міжнародних наукових конференціях та семінарах

   Співробітництво та обмін інформацією з провідними науковими установами та авіаційними підприємствами країн-партнерів України щодо розробки, модернізації та підтримки справності авіаційної техніки

 Обмін досвідом та залучення до відновлення справності авіаційної техніки країн-партнерів України

ВІДВІДУВАННЯ ІНСТИТУТУ ДЕЛЕГАЦІЯМИ КРАЇН-ПАРТНЕРІВ УКРАЇНИ

Делегацією Республіки Сербія

Делегацією Республіки Казахстан

Делегацією Республіки Хорватія

Делегацією Алжирської Народної Демократичної Республіки